ДИПЛОМИ ТРК "ТІКИЧ"
|
Гнили́й Ті́кич — річка в Україні, в межах
Ставищенського району Київської області та Лисянського, Звенигородського,
Катеринопільського і Тальнівського районів Черкаської області. Ліва притока
Тікичу (басейн Південного Бугу). Довжина річки 157 км, площа басейну 3150
км². Долина у верхів'ї заболочена, трапаляються прируслові озера. Ширина долини
до 5 км,
глибина до 60 м.
Річище звивисте, завширшки до 30
м. У середній течії береги подекуди високі, кам'янисті. Пересічна
глибина річки 1—1,8 м. Похил річки 0,7 м/км.
Бере початок з джерел поблизу села Сніжки
(Ставищенський район, Київська область). Тече в межах Придніпровської височини
спершу на схід, далі повертає на південний схід і південь, у пригирловій
частині — на південний захід. Зливається з Гірським Тікичем (на південний захід
від села Піщана), даючи початок річці Тікич, що впадає в Синюху.
Основними притоками є : Цицилія, Велика
Вовнянка, Шпингалиха, Боярка, Зубря, Шполка, Вербівка (ліві); Свинотопка,
Гончариха, Неморож, Попівка (праві).
На Гнилому Тікичі
протягом менш ніж 20 км
перебувають у занедбаному стані три гідроелектростанції — біля сіл Семенівська,
Кам'янобрідська і Лисянська.
Санітарний стан річки
задовільний.
Ця невелика річка зіграла важливу історичну роль у часи ВВВ, коли
проходила Корсунь-Шевченківська операція радянських військ (24 січня — 17
лютого 1944 р.) Лютий 1944 видався
надзвичайно теплим, тому Гнилий Тікич, ширина якого зазвичай не перевищує 5-6 м , розлився до 30 метрів в
ширину, ставши грізною перепоною для німецько-фашистського угруповання, яка
намагається прорватися з ізоляції в районі селища Корсунь-Шевченсковскій до
відступаючої масі фашистських військ. Значна частина техніки пішла на дно,
намагаючись переїхати на інший берег у місцях крижаних заторів, не витримують
її ваги. Частина німецьких солдатів намагалася подолати крижану річку вплав,
але лише близько 1,5 тис. чол. з 15 тис. оточених змогли це зробити. Інші
загинули або були взяті в полон..
|